ЦПК не ставить можливість апеляційного оскарження ухвал у залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом. Такий висновок зробив ВС в постанові №756/12128/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес». Зокрема суд зазначив таке.

Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.353 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.353 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Повертаючи апеляційну скаргу Особі 1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не входить до переліку ухвал, передбаченого ст.353 ЦПК, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Однак суд належним чином не перевірив зміст положення ст.353 ЦПК, п.28 ч.1 якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

Ухвала суду першої інстанції була постановлена щодо заміни позивача ПАТ «Брокбізнесбанк» його правонаступником ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», отже, підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі п.28 ч.1 ст.353 ЦПК.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги заявнику на підставі п.4 ч.5 ст.357 ЦПК, чим не дотримався вимог ст.6 конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржена Особою 2 ухвала про залучення до участі у справі правонаступника позивача не є окремим письмовим документом та занесена до протоколу судового засідання від 18.10.2018.

Згідно з п.1 ч.1 ст.258 ЦПК судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.

Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.258 ЦПК).

Відповідно до чч.4, 5 та 8 ст.259 ЦПК ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, які суд постановив, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги п.28 ч.1 ст.353 ЦПК про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства — забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом, тоді як ухвала від 18.10.2018 про задоволення клопотання ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» про заміну сторони у справі є протокольною, оскільки положення чч.4, 5 ст.259 та ч.1 ст.353 ЦПК не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду залежно від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

Схожих за змістом висновків дійшов ВС у постанові від 5.02.2019 у справі №903/381/18.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права Особи 1 на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а висновок про те, що ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, є неправильним. Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Посилання на документ в Реєстрі: http://reyestr.court.gov.ua/Review/92173350