Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 зазначеного Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, за змістом наведеної норми можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей 1, 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як установили суди та свідчать матеріали справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 140 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, копію акта від 22.05.2018 про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 21.02.2018 № б/н, платіжного доручення від 22.05.2018 № 51, копію довіреності на представників від 21.02.2018. Відповідач, у свою чергу, заперечив проти стягнення таких витрат, вважаючи їх необґрунтованими, у поданому ним клопотанні просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою стягнуто з відповідача на користь позивача заявлену суму (140 000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, та скасовуючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно урахував, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи. Апеляційний господарський суд взяв до уваги, зокрема, наведені положення законодавства, те, що на сторону у справі може бути покладено відшкодування як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, дослідив зазначені докази і доводи обох сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат і визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 25 000,00 грн як доведених та обґрунтованих. Зазначена сума, за висновком суду апеляційної інстанції, складається із 5 000,00 грн за аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів і чинного законодавства України, яка може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки ця справа нескладна, а судова практика в аналогічних спорах є сталою; 15 000,00 грн витрат за представництво інтересів позивача під час двох судових засідань у Господарському суді міста Києва (у судових засіданнях був присутній представник позивача за довіреністю від 20.02.2018 Гафтонюк Є. В., адвокат згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.11.2017 серія ВН № 000197), зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Господарському суді міста Києва; по 2 500,00 грн за ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 102 на звороті, І т. с.) і підготовку заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у зменшеній апеляційним господарським судом сумі.
Посилання на документ в реєстрі: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602257